В умовах сучасного життя з кожним роком питання охорони навколишнього середовища, в тому числі і водних ресурсів, стають все більш актуальними. 
     Як говорив Антуан Сент-Екзюпері "Вода, ти не просто потрібна для життя, ти і є саме життя", тому водні ресурси необхідно берегти і примножувати.
Це надзвичайної ваги завдання, що стоїть перед всіма водогосподарськими організаціями світу.
     Для його виконання в Київській області відповідно до постанови Ради Міністрів України РСР від 08.09.1977р. № 469 і наказу Мінводгоспу УРСР від 20.12.1977р. № 596 створено Київське обласне виробниче управління меліорації і водного господарства (Київський облводгосп), до його складу входили: Ірпінське управління осушувально-зволожувальних систем, Трубізьке управління осушувальних систем, Бортницьке управління зрошувальних систем, Чорнобильське управління осушувальних систем.
     Для здійснення єдиної екологічної політики в області, ефективного управління, використання, охорони та відтворення водних ресурсів відповідно до Водного кодексу України, в облводгоспі з 1997 року підвідомчі управління реструктуризовані в управління меліоративних систем та водного господарства із сферою діяльності за басейновим принципом.
     З 22 липня 2009 року у зв'язку з необхідністю забезпечення державного управління водними ресурсами м. Києва, їх раціонального використання та охорони, Наказом Держводгоспу України №128 Київський облводгосп реорганізовано в Управління водного господарства у м. Києві та Київській області (Київводгосп) з розширенням повноважень на територію м. Києва.
Водне господарство, як складова частина економіки області, тісно пов'язане з усіма галузями і суттєво впливає на розвиток та розміщення продуктивних сил. З давніх давен річки були шляхами сполучень, джерелами водопостачання і гідравлічної енергії.
     Ще у 1838 р. зафіксовані перші епізодичні гідрологічні спостереження на р. Трубіж Департаментом водних комунікацій.
     Згодом з 1913-1915 рр. на р. Трубіж відкрито ряд постійних гідрометричних постів.
     З 1932-1951 рр. на річках інтенсивно будуються гідротехнічні споруди, з 1951-1963 рр. - водогосподарські об'єкти.
     В 1951 р. розпочинається створення каскаду дніпровських водосховищ на р. Дніпро.
     З1963-1965 рр. для України розроблено Генеральну схему комплексного використання і охорони водних ресурсів.
     Історія меліорації земель і будівництва меліоративних систем в Київській області сягає дореволюційного періоду. Питанню осушення боліт та заболочених земель почали приділяти увагу починаючи з 1909 року, роботи здійснювали земства та комісії із землеустрою, зокрема в басейнах річок Трубіж, Супій, Оржиця.
     З 1954-1966 рр. меліорація області набуває інтенсивного розвитку. З 1956 по 1960 рік закінчено капітальний ремонт Ірпінської системи: дерев'яні споруди замінені на залізобетонні, причому всі затвори замінені на металеві; поглиблені всі канали після мінералізації і про-садки торфу.
     В 1961р. на виконання постанови Ради Міністрів УРСР №214 від 22.02.61р. була запроектована перша черга Бортницької зрошувальної системи, яка відбудувалась з 1962 по 1968 роки з введенням 23,4 тис. га зрошуваних земель. Для експлуатації цієї системи в 1964 р. створене Бортницьке управління зрошувальних систем.
     Під час аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, управління бере активну участь у захисті від радіаційного забруднення вод басейну р. Дніпра, яке є джерелом водопостачання понад 30-млн. населення України.
     У 1997 році, після пропуску весняної повені організовано Чорнобильське управляння по експлуатації водоохоронних об'єктів в басейні р. Прип'ять з вахтовим методом роботи, яке до цього часу існує як ДП «Чорнобильводексплуатація» .
     У 1986-1987 рр. здійснене будівництво водопостачання для населення в забруднених радіонуклідами селах Поліського та Іванківського районів і в населених пунктах для переселенців із 30-км зони, яке було прийнято на баланс облводгоспу.
     Коли в 1990 році почалися демократичні зміни в колишньому СРСР, розпочалась переорієнтація водогосподарських організацій на вирішення екологічних питань водних ресурсів і будівництво водопостачання сільських населених пунктів, запроваджено контурно-меліоративне землеробство в лісостепових районах області на ерозійних грунтах.
     В 1993 році після виявлення забруднення нафтопродуктами водоносних горизонтів в районі м. Узин і в 22 селах Білоцерківського районів на площі 100 км2, облводгосп очолив виконання і проведення всього комплексу науково-проектно-будівельних робіт. В короткий термін був побудований постійний водовід з м. Узин протяжністю 18,6 км. Розпочато будівництво об'єктів водопостачання в шести населених пунктах, де вода колодязна і не придатна для пиття.
 З грудня 1999 р. по лютий 2000 р. виконано збільшення водопостачання міста Боярки на 90 м3/год. 
    У 2000-2001 роках, з переходом на Державний бюджет, докорінно змінена структура облводгоспу. Управління меліоративних систем і водного господарства почали працювати по басейнам річок відповідно до вимог "Водного кодексу України". Основним в роботі стало управління водними ресурсами, ліквідація підтоплення територій і населених пунктів, збереження меліоративних земель і водних ресурсів, яке щорічно поліпшується.