Гідрографічна мережа

 

 Територія Київської області   розташована в межах двох гідрогеологічних басейнів південно-західного крила Дніпровського артезіанського  басейну і Українського  басейну тріщинуватих вод. Річкова мережа області переважно належить до басейну Дніпра і тільки незначна частина річок на півдні області до басейну Південного Бугу.

Водний фонд Київської області представлений 1523 річками  загальною довжиною 8,7 тис.км. За класифікацією по площі водозбору (ст.79 Водного кодексу України) річки розподіляються на:

- великі з водозбірною площею понад 50 тис.кв.км, яких налічується три - Дніпро, Прип¢ять, Десна;

- середні з водозбірною площею від 50 до 2 тис.кв.км, яких налічується дев’ять -  Уж, Ірша, Тетерів, Ірпінь, Рось, Гнилий Тікич Трубіж, Супій, , Гнила Оржиця;

-       малі -    з водозбірною площею до 2 тис.кв.км.- 1511 річок.

Розподіл річкової мережі по території Київської області неоднорідний. На Півдні Київщини  річкова мережа густіша ніж  на Півночі. На  лівобережжі Дніпра найменш розвинута  мережа річок,  рельєф поверхні рівнинний,   річки  мають незначний похил і значну кількість безстічних площ,  поверхневі води затримуються і в більшості не беруть надалі участі в формуванні стоку річок, створюється заболоченість.

Річки Київської області  в розрізі басейнів  наведені в  додатоку

Місто Київ знаходиться на мальовничих берегах основної водної артерії України – р. Дніпро з її численними затоками та 36 островами.

     Крім р. Дніпро, водна мережа м. Києва нараховує 426  об’єктів:

     - 10 малих річок, загальною довжиною – 86,26 км;

     - 30 каналів, загальною довжиною – 62,37 км;

     - 2 притоки загальною довжиною – 4,5 км;   

     - 36 струмків, загальною протяжністю – 50,09 км;

     - 34  джерела;

     - 141 озеро, загальною площею водного дзеркала  996,4 га;

     - 103 ставки, загальною площею водного дзеркала – 321,61 га;

     - 43 штучних водойми, загальною площею водного дзеркала – 674,13 га.

 В м.Київ гідрологічна мережа густа і різноманітна, переважна частина річок закута в колектори і бетонні жолоби. В основному київські малі річки служать водоприймачами зливових вод і живляться за їх рахунок. Вони практично не замерзають внаслідок  підвищеної мінералізації вод.


Озера


Озера – природні западини суші, заповнені прісними або солоними водами.

За походженням озера розподіляються на річкові, які утворилися в заплавах річок, просадкові, які виникли внаслідок вимивання розчинених гірських порід, як на Полісі та залишкові - відокремлені гирла річок.

Озера Київської області, як в цілому по Україні, вивчені недостатньо, натурні обстеження проводяться спорадично,  через це дані про озера,  площі їх водного дзеркала потребують систематизації по басейнах річок.  Переважна  кількість озер області знаходиться на заплавних землях річок Дніпро та Десна.

На території Києва розташовано 141 озеро загальною площею дзеркала води 473,53 га, які переважно належать до заплави Дніпра.

Водообмін в озерах  незначний, вода надходить з обмеженої водозбірної площі під час повеней та паводків, а також за рахунок ґрунтових вод, верхній шар яких залягає близько від поверхні.  Озера лівобережжя Києва переважно непроточні. Високий рівень грунтових вод і значна водопроникливість грунтів обумовлюють  залежність озер від поверхневого стоку і меншу вразливість від урбаністичного впливу.

 

Штучні водойми

 

В Київській області створено багато штучних водойм – ставків і водосховищ.

Будівництво штучних водойм пов¢язано з необхідністю регулювання мінливого в часі стоку річок, а також для рибогосподарських потреб і гідроенергетики.

Вода, яка накопичується під час повеней і дощових паводків у водоймах  і забезпечує зняття короткострокових пікових витрат, а в меженний період використовується для збереження водності річок, коли стік малий, а попит на водокористування найбільший.

Безсистемне створення водойм призводить до негативних наслідків і порушення екологічної рівноваги. Для збереження гідрологічного, гідробіологічного та санітарного стану річок на річці забороняється споруджувати  водойми загальний обсяг води в  яких більше обсягу стоку даної річки в розрахунковий маловодний рік, що спостерігається один раз у двадцять років (Водний кодекс України ст.82.).

На малих та середніх річках Київської області, за даними відомчої інвентаризації, проведеної міжрайонними управліннями водного господарства Київводгоспу, знаходиться понад 2533 ставів і 64 водосховища  в яких зарегульований   об¢єм   води  456, 6 млн.м3.  До цього переліку входить 2 водосховища розташованих  у верхів’ї р.Ірпінь в Житомирській області, Корнино та  Лісне, які утримуються на балансі  Ірпінського міжрайонного управління водного господарства Київводгоспу.

На території Києва перебуває 146 ставів, загальною площею водного дзеркала 995,74 га, значна частина яких розташована в паркових зонах: Голосіївські, Дідоровські Оріхуватські, Китаївські, Совські стави.

 

Водоводи

 

Для підвищення водозабезпеченості р.Трубіж  з р.Десна побудовано водоподаючий тракт Десна-Остер-Трубіж .

Подача води з Десни здійснюється за допомогою 4-х насосних станцій по відрегульованому руслу р.Остер до с.Даньовка, протяжністю 43,4 км і далі по вододілу дериваційним каналом протяжністю 8,8 км. загальна геометрична висота підйому води складає 16,5 м.

Насосні станції розташовані: в гирлі р. Остер №1 (ПК 16+43) м.Остер; біля с. Борки (ПК 130+20); біля с. Козелець (ПК 282+43) №3; біля с. Даньовка №4. Насосні станції №1,4  перекачують воду  по дериваційному каналу, насосні № 2,3  поєднані з шлюзами-регуляторами і перекачують воду від нижнього до верхнього б¢єфу шлюзу, вони працюють за принципом каскадного підйому води. Кожна насосна станція має по два агрегата продуктивністю 3 м3/с кожний.

Загальна геометрична висота підйому води чотирма насосними станціями складає 16,50 м.

 Перекидка стоку р.Десна до р.Трубіж  забезпечує зволоження меліорованих земель Трубізької осушувально-зволожувальної системи та поліпшення  екологічного стану  в басейні р. Трубіж.  Подачу води здійснюють за потребою у меженний літній період  при наявном дефіциті стоку з червня по вересень по водоподаючому тракту Десна-Остер-Трубж.  Влітку 2009 року в період маловодної межені для забезпечення водності р.Трубіж   з  р. Десна  було здійснено перекачку  води в обсязі 2,26 млн.м3.